Свято Святого Миколая

В 1            Падав сніг, падав сніг- для усіх, усіх, усіх-

                              І дорослих, і малих, і веселих, і сумних.

 В 2           Всі річки тепер в обнові, біле скло над 

                              бережком

                              Ходить грудень по діброві, застеляє світ

                              сніжком

В 1            А роззяві, як на сміх, залетів до рота сніг,

                              Вереді - за комір вліз і довів його до сліз.

В 2            А веселі грали в сніжки – сніг сідав їм на усмішки

                              І сміявся з усіма:

Разом:                 Ой зима, зима, зима.

                             Пісня «Казкова зима»

В 1            Скажи мені,  чого ми сюди потрапили?

В 2            Тому, що тут з’явиться справжня Казка.

В 1            Невже справжня?

В 2            Авжеж, там, де пухнастий сніг, де Святий Миколай, там завжди

казка.

В 2           Знаю, що цілий рік діти чекають, поки ввечері 19 грудня до оселі завітає сивочубий дідусь – зимовий Миколай. Він добрий друг і захисник дітвори, він завжди приносить подарунки.

В 2            І все це відбувається чудової зимової пори,

Пісня

Сценка

Батько:

 Холодно надворі. Намело багато снігу. Саме цієї ночі святий Миколай опускається на срібній вервечці з неба на землю. Сивобородий, у довгій золотистій накидці, заходить він до кожної хати і розкладає дітям під подушки свої пречудові гостинці. Правда, неслухняним дітям святий Миколай дає хіба що гарного прутика.

Маруся:

 Мамо, а в нашій хаті також сьогодні свято буде?

Мати:

 Накінець-то, діти милі,

 Ви діждались тої хвилі,

 Що з небесного престола

 Зійде пресвятий Микола.

 Темна нічка за шибками,

 Сніг біленький мерехтить,

 Небеса блистять зірками,

 Десь дзвіночок гомонить.

 Миколай вже поспішає,

 А з ним ангели малі,

 В кожну хату він загляне,

 Бо дарунків хочуть всі.

Тато:

 А щоб від Миколая подарунки отримати, треба гарно вчитися в школі, не лінуватися ніколи, все у хаті допомагати, що лише вам скаже мати.

Доня:

 А скажи нам, мамо мила,

 Де той пресвятий Микола

 Тих дарунків дістає,

 Що так щиро роздає?

Мати:

 В небі є така скарбниця,

 Там дарунків – без кінця.

 Святий Микола їх бере

 І на землю всі несе.

Тато:

 Та не лише святий Микола

 Сходить з небесного престола,

 З ним і ангели бувають,

 Що святому помагають.

 А іще таке буває,

 Що услід за Миколаєм

 З пекла антипко втече,

 Всім неробам, пустунам,

 Злодіям і брехунам

 Він вилами погрожує

 Та ще й пеклом лякає.

Петрик:

 А скажи, матусю люба,

 Він страшний дуже?

Мати:

 А ви не бійтеся, він до нас не завітає, бо ви діточки чемні, слухняні, допомагаєте своїй мамі(гладить по голові)

Тато:

 Тихо, діточки мої, щось там чути у дворі.

 Мати (визирає у вікно):

 Хтось там дзвонить і тупоче,

 Мабуть, до хати зайти хоче.

 Підемо подивимось.(бере теплу хустку і виходять).

Петрик:

 Цікаво, а що мені Миколай принесе?

Маруся (хапається за голову). Ой, у нас ще не прибрано в хаті! Як же  ми Миколая будемо стрічати? (Порається в хаті й поправляє ряднину, бере віник і підмітає). А ти, Петрику, принеси образ святого Миколая.

Петрик: Ну, це вже не моя робота, мені пора вже спати, щоб скоріше завтра встати.

Маруся: А дарунків хочеш ти?

 Від антипка різки жди!

(Петрик приносить образ святого Миколая і вони вдвох чіпляють його на стіні).

Маруся: Як би я хотіла дістати від святого Миколая червоні чобітки, теплі рукавички.

Петрик: А я – гарну іграшку, солодощів багато.

Маруся: (бере Петрика за руку). Петрику, щоби вислухав нас святий Миколай, то і сьогодні треба щиро помолитися (вклякають перед образом, моляться).

 Святий отче Миколаю,

 Щиро ми тебе благаєм,

 Сповни нині наші просьби,

 Що на думці ми їх маєм.

 Звели дітям дарунки подати.

 В надії будем Тебе чекати.

Маруся: А тепер пора спати. На добраніч.

Петрик: Цілу ніч буду чекати…

 Пісня Тільки ти засни»

Ведучий

Нічка тиха, таємнича,

 Повна дива і чудес.

 До дітвори прийде в гості

 Довгожданий гість з небес.

 Буде радість, буде втіха,

 Бо ж усякий пам’ятай:

 За дітей цієї ночі

 Не забуде Миколай!

У ніч грудневу місяць світить,

 Чарівні мрії, сни.

 Тихо всюди, сплять всі діти.

 Вже заснули всі.

 Біля ліжка ангел Божий,

 Хоронитель ангел жде.

 Він тихенько вчинить двері

 І дарунки покладе.

В 1           Зійшли хмарки і небо посиніло

                А сонце,ген, з-за обрію пливе,

                І всюди звеселіло, заіскрило,

                Бо це вже Казка до нас в гості іде.

                             ( Під мелодію заходить Казка)

Казка:                  Добрий день вам, любі друзі!

В 2           Яка ти чарівна, Казко, ми дякуємо тобі за те, що ти завітала на наше свято.

Казка:                  Я завжди приходжу до тих, хто вірить в казку. Кожного вечора я приходжу в гості до дітей, і коли вони лягають в ліжечка дарую їм сни.

В 2             І як же ти це робиш?

Казка:                  У мене є дві чарівні палички: одна срібляста, а друга – чорна.

  Сріблястою я доторкаюсь до хороших  та слухняних дітей, і їм цілу ніч сняться казкові сни, а чорною – до неслухів: вони цілу ніч просплять, та нічого цікавого не побачать.

В 1         Погано бути неслухняними.

В 2            До того ж Святий Миколай теж кладе під подушку подарунки лише  добрим дітям.

В 1            А недобрим та неслухняним – велику різку. Щоб не бешкетували.

Казка:                 Я впевнена, що в цій залі зібралися лише слухняні діти. І тому в дарунок вони отримають від мене чарівну казку. Ну, що, приготувались? Казка починається!

Йде зима, немов бабуся

В сніжно – білому кожусі.

Цілий рік усы звірята

Готувались зимувати:

Запаси їжі поробили,

Кубельця теплі намостили

Ведмедики і їжачки

Вляглися спати до весни.

Та ведмежа одне мале,

Вдалось цікаве отаке,

Тихенько із барлогу утекло

Гуляти по лісу пышло.

Йому цікаво бачте, стало,

Як інші звірі зимували.

Та як вийшов, глянув навкруги –

Нема нічого, біла ковдра, а по ній

                                             Сліди.

Стоять дерева голі, листячка нема.

Стоять зелені лиш ялина і сосна.

Аж раптом бачить ведмежатко

Стриба по дереву білчатко.

Ведмедик – «білочко зажди!»

Допоможи мені ти, розкажи:

Що це за біле на землі?

Чому нема листочків на гіллі?

Чому звірята в лісі не гуляють?

Чому так холодно? І що мене за ніс кусає?

- На землі  - це ковдра снігова,

Вона землю від морозів захища.

Листочки восени з дерев опали,

Дерева до весни позасинали.

Звірі зараз у теплих домівках сплять

Щоб узимку не замерзать.

А за ніс тебе мороз щипає –

Йому білочка відповыдає.

- І це так до весни? Всю зиму?

Метелиця все буде замітати?

А як зустрітись з друзями моїми

Хоч би побачитись, привітатись?

- Ти що, Мишку!

Ведмедики всі сплять,

І їжачки, і борсучки

Сни солодкі снять.

Ведмежа сумно зітхнуло,

Ще раз довкола озирнулось

«Спасибі», - білочці сказало,

До барлогу попрямувало.

Щоб в барлозі лапу ссати,

До весни солодко спати.

«Ой, ведмежатко, зачекай
До нас на свято Миколая завітай.

Всі звірята на лісовій галявинці зібрались

Та й Миколая Чудотворця зачекались.»

Поглянь он Мишка-шкряботушка,

Гостренькі в неї вушка.

Он Вовчик-братик, Зайчик-побігайчик.

Кабан-іклан, косуля лісова.

Всі вихваляються якими чемними були.

Як в мирі й злагоді жили.

Подивись, Ангел на землю спустився.

Звірятам Миколай з’явився,

Чудодійний він, святий

Намір має він простий-

Подарунки він приніс за добрі справи

Й сам взамін не чекає слави

Хоче лише, щоб звірята такі добрі

Справи чинили й надалі

Ведмежа

А як святий Миколай визначає - кому дарувати горішки, а кому різки?

1 Янгол

Ми йому допомагаємо.

2 Янгол

Напередодні свята ходимо й шукаємо усіх хто чемно себе поводив…

На сцену виходять Мишенята…

1 Янгол

Вітаю вас..!

2 Янгол

Ви хто..?

1 Мишеня

Ми чемні виховані Мишенята

Ведмежа

Ось хто зараз отримає подаруночка…

Мишенята

Ура!

3 Янгол

Почекайте-почекайте! Спочатку доведіть що ви хороші.

1 Мишеня

Мамі ми допомагаємо.

2 Мишеня

Зранку попросила нас мама - Миша, зернятка купити.

3 Мишеня

То ми не сперечалися відразу до магазину побігли…

1 Мишеня

Ось пакуночок.

1 Янгол

А можна подивитися що ви там придбали.

1 Мишеня

А може другим разом…

2 Мишеня

Чого це ви у пакуночки до нас заглядатимете…

3 Мишеня

У магазині так добре загорнули…

2 Зірочка

А ми всеж таки подивимося.(розгортають пакунок а там фантики від цукерок)

3 Зірочка

Оце так зернятка…

1 Мишеня

Ми не винні це продавець помилилася…

1 Янгол

А ми зараз все перевіримо

3 Янгол

А ми зараз все з’ясуємо…

Янголи  дивляться у книгу справ земних.

1 Янгол

Оце так виховання

2Янгол

Оце так чемність

3 Янгол

Нічого собі чесність

1 Янгол

Здогадайтеся що вам подарує Святий Миколай

Мишенята

Цукерки? Печиво? Іграшки?

2 Янгол

Дітки підкажіть Мишенятам що подарує їм Святий Миколай!

Діти відповідають що. Мишенята сумні виходять.

1 Янгол

А ось ще хтось…

2 Янгол

Дивіться, яка працьовита.

3 Янгол

Навіть напередодні свята із віником.

Входить Лисичка. Вона із віником і відерцем.

1 Янгол

Доброго дня!

Лисичка

І вам того ж…

2 Янгол

Що це ти робила?

Лисичка

У хаті прибирала.

1 Янгол

Невже сама здогадалася?

Лисичка

Так мені ніхто не підказував… Бачу бруд на підлозі, узяла і прибрала…

1 Янгол

Яка гарна Лисичка!

2 Янгол

Тобі Святий Миколай обов’язково щось смачненьке подарує…

1 Янгол

Зачекай, а що у відерці?

Лисичка

Ой, що там може бути, звичайний бруд…

Янголи висипають з відерця уламки чашки.

1 Янгол

І що це?

Лисичка

Та що не бачите сестричка чашку розбила, довелося за неї прибирати…

2 Янгол

А ми зараз все побачимо,

 1 Янгол

А ми зараз все перевіримо…

Янголи  дивляться у книгу справ земних.

1 янгол

Оце так виховання…

2 янгол

Оце так чемність…

3 янгол

Нічого собі чесність…

2 Янгол

Здогадайтеся що тобі подарує Святий Миколай!

Лисичка

Цукерки? Печиво? Іграшки?

1 янгол

Дітки підкажіть Лисичці, що подарує їй Святий Миколай.

Діти відповідають  Лисичка співає пісню «Я лисичка»

2 Янгол

Що ж, звірята лісові, прийміть дарунки святі.

2 янгол

Моркву, шишки, горішки.

1 Янгол

Капусту, сіна запашного..

1 Ангел:

Та  чекають чемні діти у селі

На святого Миколая.

2 Ангел:

Ми йому на зустріч йдем.

3 Ангел:

В кожну хату заведем.

1 Ангел :

Ніч розкрила чорні крила,

Землю в темряву сповила.

2 Ангел:

Сніг засипав всі дороги,

І поля, і перелоги.

1 Ангел :

Ані сліду не видати,

Ні стежиночки до хати.

2 Ангел:

Як же Миколай святий

Знайде стежку до дітей?

Вітер (вбігаєз метлою):

Не турбуйтесь, слуги Божі!

Вітер радо вам поможе.

Гляньте, ось мітлу я маю,

Всі шляхи позамітаю,

Брами всі повідчиняю

Я святому Миколаю.

(Замітає шляхи, ангелиприсвічують).

1 Ангел:

О, спасибі, Вітер-брате!

Гарно вмієш замітати.

Може б, ти ще допоміг,

Щоб світити місяць міг?

В темну ніч їзда тривожна,

Заблудити легко можна....

Вітер:

Добре! Я під небо злину,

Сіру плаху з нього скину.

Вийде місяць з-поза хмар,

Ясний витягне ліхтар,

І усі шляхи осяє

Пресвятому Миколаю!

Замітаючи сніг, виходить залаштунки, за хвилю сцена стає освітленою.

31Ангел:

Гляньте, місяць в небі світить!

2 Ангел:

Вже чекають чемні діти

На святого Миколая.

1 Ангел:

Ми йому на зустріч йдем.

2 Ангел:

В кожну хату заведем.

Ангели виходять, з протилежногобоку виходить чортик і хухає на пальці рук, робить зігріваючі рухи.

Чортик:

Ой, холодна тут зима –

В пеклі ж холоду нема,

Вибиравсь я, наче вліті!

В пеклі – жар, зима – на світі.

Я без шапки, без кожуха,

Відмерзають хвіст і вуха.

От біда! Чи довго ждати,

Поки всунусь десь до хати,

Де живуть погані діти,

Треба ж кості розігріти!

Під звуки музикипританцьовує та співає:

Ух, ух, ух, ух, ух....

Замерзає в мене дух!

Не поможе тут і плач –

Грійся, чортику, та й скач!

(перестає танцювати)

Трохи розігрівсь.... Та цить!

Чути здаля сніг скрипить!

Хтось надходить. На хвилинку

Заховаюсь за ялинку.

(Чортик ховається.

Виходять з санчатами Яринката Тарасик)

Яринка:

Чом, Тарасе, не видати

Ні одного агеляти,

Ні дзвіночків не чувати!

Може, Миколай Святий

Не прибуде до дітей?

Тарасик:

Неможливо це, сестричко!

Ще хвилинку невеличку

Терпеливо ми заждім.

Миколай Святий в наш дім

Вірю, скоро завітає,

Він про нас всю правду знає.

Ми ж усі учились пильно,

Не вели себе свавільно,

І чужого научались,

Та й свого не відцурались.

1 Ангел:

(непомітно вийшов з-залаштунків, слухає розмову дітей, а потів мовить сам до себе)

Добрі, гарні діти!

Як же ними не радіти?

Чортик:

(вихиляється з-за ялинки)

Не мої це друзі-діти!

Ні, не маю чим радіти!

Яринка:

Ми до Господа молились,

Щоб багато дав нам сили,

Щоб багато дав охоти

Перешкоди всі збороти

І колись такими стати,

Як хотіли б тато й мати,

Як хотіла б вся родина

Й наша рідна Україна!

1 Ангел:

Добрі діти, гарні діти,

України пишні квіти!

Чортик:

Не мої це друзі, бачу –

З горя мало не заплачу.

Тарасик:

(прислухається)

Сестро, чуєш?

Яринка:

Це дзвіночки!

Тарасик:

Ангеляток голосочки!

Яринка:

Чуєш, брате?

„Ту-ру-ру!”

Здаля чути дивну гру....

Тарасик:

Ангелята, видно, грають,

Як Святого проводжають.

Дзвонять дзвіночки, грають труби, співаючи, виходять на сцену ангели.

Пісня ангелів  (вальс)

Сяють зорі, пізній час –

Спіть, малятка, лю-лі-лі!

В гості ми ідем до вас,

Чемні діточки малі,

Чи у місті, чи в селі.

Спить у білій льолі гай,

В'ється полем шлях пустий –

Саночками Миколай,

Друг дитячий, пресвятий,

Їде, їде до дітей...

Сцена яскраво освітлюється,поважно виходить Святий Миколай у супроводі двох ангелів, вони тягнуть санки,повні подарунків.

2 Ангел:

Просим, глянь, Дідусю Божий:

Перед містом на дорозі

Ми зустріли цих дітей.

Святий Миколай:

Мир вам, діти! ( благословляє)

Яринка:

О, святий наш Миколаю!

Не прогнівайся, благаю,

Що Тобі на зустріч ми

Серед ночі і зими

Аж за місто вийшли з хати!

Ми хотіли привітати,

Поклонитися Тобі...

Тарасик:

Правду мовим, далебі!

Святий Миколай:

Добрі діти – вас я знаю!

Правду з ваших сердець читаю,

З ваших синіх оченят –

Дуже, дуже з того рад!

Тільки ви вночі 

Не пускайтеся самі

Віддалік від ваших хат!

Тарасик:

Ми гадали, слуги Божі,

Що поможем вам в дорозі,

Шлях у місто вам покажем,

Хто і де живе, розкажем.

Святий Миколай:

Нам якраз туди пора,

Де чекає дітвора,

Щоб її здійснилась казка.

Тарасик:

О, то просимо! Будь ласка!

Тут місток, там першій дім,

Парк і зал...

Святий Миколай:

Хутчіш ходім!

Знову відізвалися дзвіночки.З-за ялинки висовується чортик і, смикнув Тарасика за рукав, відводить вбік.

Чортик:

Даремно я сюди пригнався,

Замерз, ще й нежиті набрався. (чихає)

Брів снігами без кожуха,

Відморозив ніс і вуха.

Друзів тут моїх нема –

Все пропало.... все дарма!...

Чути завивання вітру,виходить вітер..

Вітер:

Хто ти будеш?

Чортик:

Друг я твій!

Перемерз я – розігрій!

Вітер:

О, чортів я розумію!

Зараз я й тебе зогрію...

(вітер з метлою женеться заЧортиком, той втікає)

Сцена знов освітлюється,дзвонять дзвіночки, на сцену виходять святий Миколай з ангелами. Яринка таТарасик показують дорогу.

Яринка:

Ось ми в залі!

Погляньте – Олі, Галі

Ромки, Славки та Петрусі –

Українські діти всі!

Святий Миклай:

О, спасибі, друзі браві,

Що дорогу показали!

За цю помічь, милі діти,

Буде вас Ісус любити,

А Ісусикова Мати

Все вам буде помагати.

Пригортає Яринку таТарасика, а потім підступає до края сцени і благославляє громаду дітей:

Мир вам, любі! Ласка Божа

Ваші душі хай осяє!

А громада ваша гожа,

Мов чудова квітка-рожа,

Хай росте і розцвітає

Без пригоди злої, лиха,

Мамі, татові на втіху,

А народові на славу!

Пісня

Ангели:

Любі хлопчики й дівчата,

Вас вітають ангелята!

Святий Миколай (до ангелів):

А скажіть, небесні дітки, -

Ви ж для них найліпші свідки –

Чи ті діти, що у залі,

Ті спереду і там далі,

Більші, меньші і маленькі,

Цілий рік були чимненькі?

Ангели (гуртом):

Так, вони були чемненькі,

Тата слухали і неньки.

Святий Миколай:

А скажіть, небесні дітки, -

Ви для них найкращі свідки –

Чи молитву рідну знають?

Бога нею прославляють?

Чи шанують рідну мову,

Українське рідне слово?

Ангели:

Так, і моляться, й читають,

Рідні пісеньки співають

Яни, Ані, Богдани,Саші,

Бо вчаться у рідній школі.

Пісня

Святий Миколай ( додівчинки у залі):

А ходи сюди, дитинко,

На коротку на хвилинку,

Розкажи нам, що ви, діти,

Тут навчилися робити?

Діти ( виходять):

Я скажу усе, що знаю,

Пресвятому Миколаю:

Хоч малі ми дитинчата,

Поважаєм маму й тата.

Ми шануєм рідне слово,

Прадідівську рідну мову,

Рідні кніжечки читаєм,

Рідні пісеньки співаєм,

І молитвою, що мати

Нас навчила в рідній хаті,

Ми звертаємось до Бога

Про опіку й допомогу.

Святий Миколай :

Чи молилась ти, дитино,

За добробут в Україні,

За бабусеньку – сирітку,

За дідуня   і за тітку,

За ровесників дітей

І за рідних всіх людей?

Дівчинка:

Ми всі молимось щоднини

За весь нарід України.

2 Ангел:

Добрі діти, так і треба –

Все те бачили ми з неба.

Святий Миколай:

Бачу я, ви добрі діти –

Буде з того Бог радіти!

Хай же вам, мов сонце світить,

Захищає, мов покров,

Божа ласка та любов!

Не за плату-нагороду,

А тому, що чесні зроду,

Що шляхетні, не пусті,

Правді служите святій.

(до ангелів)

Божі слуги, ангелята!

Розвантажуйте санчата,

Розпаковуйте гостинці

Василеві, Настуні.

Роздавайте всім, як треба,

Подаруночки із неба.

Дівчинка:

Дякуємо Тобі, Владико,

За утіху цю велику!

Яринка:

Дякуємо Тобі, Святий,

Від усіх оцих дітей!

Тарасик:

Обіцяємо добрими бути,

Слів Твоїх не призабути,

Завжди вчитися охоче,

Бо того Ісусик хоче,

І такими вирастати,

Як бажають тато, мати

І увесь наш рідний край!

Ангели (хором):

Всім вам Боже помагай!

Починається роздача подарунків.